УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІЗАЦІЙ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

Краткое описание

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ
«ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»

На правах рукопису

Шимановська-Діанич Людмила Михайлівна

УДК 331. 108. 658

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІЗАЦІЙ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління
підприємствами (за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
Науковий консультант:
Маркіна І.А.,
доктор економічних наук
професор

Полтава – 2012

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ CИСТЕМ 15
1.1 . Еволюція теоретичних поглядів на розвиток систем: від теорій розвитку до концепції розвитку людини 15
1.2 . Креативно-емоційний інтелект як фактор становлення та розвитку «нової економіки» 35
1.3 . Сутнісна характеристика категорії «розвиток» 55
Висновки до розділу 1 76

РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ

79
2.1. Теорія управління розвитком організації 79
2.2. Категоріальний апарат теорії управління персоналом організації 103
2.3. Методологічні основи управління розвитком персоналу організації 128
Висновки до розділу 2 150

РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІЗАЦІЙ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

155
3.1. Генезис споживчої кооперації України у контексті «теорії життєвого циклу організації»
155
3.2. Аналіз сучасного стану розвитку споживчої кооперації України 174
3.3. Функціональна оцінка системи управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України 202
Висновки до розділу 3

226
РОЗДІЛ 4 УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІЗАЦІЙ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ
230
4.1. Концептуальні засади побудови системи управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України
230
4.2. Формування ринкової парадигми управління креативною активністю персоналу організацій як джерела конкурентних переваг споживчої кооперації України
251
4.3. Методичні засади управління кар’єрним розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України
280
Висновки до розділу 4 301

РОЗДІЛ 5 ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІЗАЦІЙ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

307
5.1. Організаційне забезпечення управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України на засадах проектно-орієнтованого підходу

307
5.2. Методичні підходи до управління креативним розвитком персоналу організацій споживчої кооперації
336
5.3. Побудова ринковоадаптованої моделі системи наставництва в споживчій кооперації України 355
Висновки до розділу 5 376

ВИСНОВКИ
380
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 387
ДОДАТКИ 428

ВСТУП
Актуальність теми. Становлення нової моделі соціально-економічного розвитку України й інтенсивність глобальних процесів зумовили необхідність змін у теоретичних і науково-практичних поглядах на забезпечення розвитку систем будь-якого рівня та виду діяльності, у тому числі і споживчої кооперації. Серед факторів, які визначають умови підвищення ефективності їх розвитку, особливе місце належить людському, а рівень розвитку людей, у свою чергу, забезпечує розвиток систем.
Актуальність дисертаційної роботи посилюється тим, що науково-технічні досягнення, які сприяють і забезпечують розвиток будь-якої соціально-економічної системи та супроводжують перехід до «нової економіки» в суспільстві, примушують організації створювати цілісні системи з управління розвитком їх персоналу.
Сучасна наука управління все більше орієнтується на зміну поглядів щодо місця людини у суспільному виробництві. Фактично відбувається трансформація органічного підходу в гуманістичний, коли управляють не працівником, а саме людиною. На зміну поглядам, коли персонал організації розглядають як витрати, що потрібно скорочувати, поширюється підхід до людини як до капіталу, яким треба грамотно управляти, створювати умови для розвитку та розглядати його як об’єкт інвестицій. Це потребує зміни всієї парадигми управління персоналом організації та його розвитком. Вищезазначена обставина і визначила те виняткове значення, якого набуло сьогодні ефективне управління розвитком персоналу, що забезпечує розвиток організації в цілому.
Сучасні підходи до управління організацією в умовах формування «нової економіки», яка спрямована саме на розвиток персоналу організацій, мають недостатньо розвинену теоретичну і практичну базу. Її формування є нагальною науковою проблемою, що потребує якнайскорішого розв’язання за рахунок удосконалення науково-теоретичного та методичного забезпечення.
Дослідженню окреслених проблем управління розвитком людини присвятили свої наукові праці такі відомі вчені, як Г. Беккер, Г. Боуен, Б. Вейсборґ, Е. Енґель, Дж. Маккулох, К. Маркс, Ф. Ліст, Дж. Мілль, Н. Сеніор, Г. Сиджвік, Д. Рікардо, А. Сміт, І. фон Тюнен, Т. Шульц та ін. Теоретичні аспекти управління розвитком персоналу організації відображені в працях російських вчених Т.Базарова, В. Гойло, А. Добриніна, С. Дятлова, І. Ільїнського, З. Капелюшнікова, А.Кібанова, С. Клімова, В. Співака, Є. Старобінського, В. Тарнавського, С.Шекшні та ін. Серед українських науковців вагомий внесок у розв’язання проблеми управління розвитком персоналу зробили Д. Богиня, О. Грішнова, Г. Дмитренко, М. Долішній, М. Дороніна, Г. Євтушенко, А.Колот, М. Критський, А.Криклій, Т.Крівцова, В. Куценко, Л. Лутай, Ю. Погорелов, В. Пономаренко, О. Пушкар, Ф.Хміль, Л.Хміль, Г.Щекін та ін.
Що стосується споживчої кооперації, то теоретичні засади та практичні рекомендації щодо її розвитку відображені в працях таких видатних учених минулого, як Р. Оуен, А.де Сен-Сімон, Ш. Фур’є, В. Кінг, Ш. Жід, М. Баллін, М. Кондратьєв, Дж. Рассел, Д. Чаянов. Значний внесок у становлення та розвиток споживчої кооперації в Україні зробили українські вчені, передусім М. Туган-Барановський, М. В Левитський, С.В. Бородаєвський, Б. М. Мартос.
У сучасний період теоретичні та практичні аспекти вирішення різноманітних проблем управління розвитком кооперативного господарства, у тому числі і персоналом його організацій, представлені працями видатних українських та зарубіжних вчених, теоретиків та практиків кооперативного руху: І. Вахітова, А. Крашеніннікова, І. Лукінова, О. Фрідмана, М. Алімана, Я. Антонюка, В. Апопія, С. Бабенко, П. Балабана, М.Балабана, М. Байдакова, О. Березіна, Л.Березіної, А. Бернвальда, Г. Бланка, В. Блістера, П. Вахріна, М. Виноградського, Є. Воронової, Ю. Гавриленко, В. Галюк, С. Гелея, В. Гейця, Я. Гончарука, В.Гончаренко, А. Гребньова, Н. Голошубової, В. Жигалова, М. Івлієва, Т.Костишиної, В. Куценко, Л. Лігоненко, А. Мазаракі, Г. Макарової, І. Маркіної, В. Марцина, М. Овчарука, А. Панкратова, А.Пантелеймоненко, П. Саблука, В. Семчик, Г.Скляра, Н. Ушакової, Ф. Хміля, А. Чухно, Ю. Шемшученко та інших.
Однак необхідно зазначити, що незважаючи на наявність значної кількості праць за вищеозначеною проблематикою, все ще залишається різною спрямованість наукових досліджень і недостатня увага науковців до комплексних і системних розробок, присвячених формуванню теоретичних і методологічних основ управління розвитком персоналу організацій, особливо тих, які належать до системи споживчої кооперації. У цьому аспекті, перш за все, потребують розробки концептуальні засади управління розвитком персоналу її організацій, обґрунтування його місця та змісту в загальній системі управління.
Подальшого розвитку потребує категоріальний апарат теорії управління розвитком персоналу. Недостатньо змістовно висвітлені питання формування системи управління розвитком персоналу та його організаційно-методичного забезпечення. Враховуючи спрямованість «нової економіки» на креативних і талановитих працівників, слід відзначити, що за межами наукових досліджень залишаються проблеми управління креативною активністю персоналу організацій, що потребує відповідного методологічного підгрунття.
Таким чином, проблема розробки теорії, методології та методів управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації у сучасних умовах постає досить гостро, що засвідчує її актуальність і зумовлює вибір теми дослідження, його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям досліджень відповідає стратегічним підходам Укоопспілки та науковим планам ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки та торгівлі» щодо питань реформування управління персоналом організацій споживчої кооперації у цілому та його розвитком зокрема. Дослідження, що проведені у дисертації, є також складовою науково-дослідних робіт кафедри менеджменту організацій та зовнішньоекономічної діяльності ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», у яких здобувач брав участь як виконавець, зокрема: «Управління споживчою кооперацією як соціально-економічною системою» (номер державної реєстрації 0105U003904), де автор запропонував напрями вдосконалення управління споживчою кооперацією України як соціально-економічною системою та напрями формування організаційно-економічного механізму управління її розвитком; «Методологія та практика управління сучасною соціально-економічною системою» (номер державної реєстрації 0105U003905), де автор запропонував теоретичні та методичні підходи до управління розвитком сучасної соціально-економічної системи; «Управління розвитком персоналу підприємств та організацій споживчої кооперації України в умовах «нової економіки» (номер державної реєстрації 0110U000933), де автор запропонував концептуальні засади до управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України, методологічні та методичні підходи до вдосконалення системи управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України та її організаційно-методичного забезпечення; «Методологія та практика управління споживчою кооперацією України в умовах трансформації національної економіки» (номер державної реєстрації 0110U000931), де автор запропонував методичні підходи до оцінки реального стану розвитку споживчої кооперації України у контексті теорії «життєвого циклу організації».
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України.
Для досягнення зазначеної мети у дисертації сформульовано та вирішено такі завдання:
систематизовано наукові погляди на розвиток систем і людини;
виявлено визначальний фактор становлення та розвитку «нової економіки»;
з’ясовано сутнісну характеристику категорії «розвиток»;
узагальнено теоретичні засади управління розвитком організації;
визначено категоріальний апарат теорії управління розвитком персоналу;
актуалізовано методологічні основи управління розвитком персоналу організації;
проаналізовано сучасний стан управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України;
обгрунтовано концептуальні засади побудови системи управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України;
сформовано ринкову парадигму управління креативною активністю персоналу організацій споживчої кооперації України;
удосконалено методичні засади управління кар’єрним розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України;
сформовано організаційне забезпечення управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України;
розроблено методичні підходи до управління креативним розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України;
обґрунтовано ринковоадаптовану модель системи наставництва в споживчій кооперації України.
Об’єкт дослідження – процес управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації, що функціонують в умовах формування «нової економіки».
Предмет дослідження – теоретичні, методологічні та методичні засади управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації в умовах формування «нової економіки».
Методи дослідження. Обґрунтованість і достовірність отриманих результатів забезпечена сучасною методологією досліджень. Для досягнення поставленої мети та завдань у дисертації використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження, а саме: історико-логічний метод – для дослідження теоретичних основ розвитку систем і встановлення його взаємозв’язку з розвитком людини, для виявлення основних ознак «нової економіки», визначення важливого фактора її становлення та розвитку, з’ясування змісту категорії «розвиток» (розділи 1−2); методи теоретичного узагальнення, системного та історико-економічного аналізу – для аналізу генезису розвитку споживчої кооперації України, визначення основних перешкод і обґрунтування напрямів її подальшого розвитку, розробки ринкової парадигми управління креативною активністю персоналу організацій споживчої кооперації (розділи 3−5); системний підхід, методи аналізу та синтезу – для обґрунтування концептуальних засад і практичних рекомендацій з удосконалення системи управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації, формування її організаційно-методичного забезпечення (розділи 4−5); монографічний метод – для дослідження теоретичних аспектів управління розвитком організації та методологічних основ управління розвитком її персоналу (розділ 2); імітаційне моделювання – для розробки моделі управління проектами з розвитку персоналу організацій споживчої кооперації, ринковоадаптованої моделі наставництва та моделі «креативної людини» в умовах нової економіки (розділи 4−5); метод статистичного аналізу – для аналізу сучасного стану розвитку споживчої кооперації України (розділ 3); соціологічний метод – для функціональної оцінки системи управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України (розділи 3−5).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України. Основні положення дисертації, що визначають її наукову новизну і виносяться на захист, конкретизуються в такому:
вперше:
обґрунтовано концептуальні засади побудови системи управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації, особливостями яких є використання принципів стратегічної спрямованості та наскрізності функції управління розвитком персоналу на всіх рівнях, що дозволяє сформувати методологічні положення та розробити практичні рекомендації з удосконалення системи управління споживчою кооперацією України в цілому;
сформовано ринкову парадигму управління креативною активністю персоналу організацій на основі визначення етапів життєвого циклу та принципів управління креативно активними і талановитими співробітниками, що дозволило запропонувати методологічні та методичні основи побудови системи управління талантами, яка стає джерелом формування конкурентних переваг споживчої кооперації України;
розроблено методичні підходи до управління креативним розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України, які ґрунтуються на визначенні та оцінці якісних ознак нового типу працівника в умовах «нової економіки», що дозволило розробити модель «креативної людини» як основи формування системи методів управління розвитком персоналу;
удосконалено:
організаційне забезпечення управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України на засадах проектно-орієнтованого підходу, що ґрунтується на використанні моделі управління проектом за етапами життєвого циклу, та сприяє впровадженню основ персоналінноватики у процес управління персоналом;
методичні засади управління кар’єрним розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України через формування системи та динамічної мотиваційної моделі управління кар’єрою, що сприяє розробці моделей кар’єрного розвитку персоналу з урахуванням інтересів організації і окремої людини;
науково-методичні засади аналізу сучасного стану управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України, які ґрунтуючись на основних положеннях «теорії життєвого циклу організації», дали змогу здійснити функціональну оцінку системи управління персоналом, її типологізацію та визначити напрями розвитку споживчої кооперації України в цілому;
методичні засади побудови ринковоадаптованої моделі системи наставництва, що, ґрунтується на комплексному підході, у якому наставництво розглядається як система, сукупність процесів та інформаційна послуга, що дозволяє підвищити якість управління розвитком персоналу та забезпечити конкурентоздатність споживчої кооперації України в цілому.
набули подальшого розвитку:
теоретичні основи розвитку систем через установлення взаємозв’язку між їх розвитком і розвитком людини, що дозволяє визначити основні напрями підвищення ефективності впливу розвитку людини на розвиток суспільства, у першу чергу через нарощування інвестицій в освіту та професійну підготовку;
наукові підходи до обґрунтування ознак «нової економіки» через виокремлення її фундаментальних відмінностей, що дозволило виявити визначальний фактор її становлення та розвитку, а саме: креативно-емоційний інтелект талановитої і розвиненої людини;
сутнісна характеристика категорії «розвиток», завдяки чому було визначено, що розвиток соціально-економічних систем є постійним, незворотним, цілеспрямованим і закономірним процесом, який відбувається у просторі й часі, є керованим, а унікальність його залежить від рівня розвитку людей, їх здатності проявляти креативну та інноваційну активність і обґрунтувати логічний взаємозв’язок між розвитком організації як соціально-економічної системи і розвитком її персоналу;
теоретичні засади управління розвитком організації через установлення її соціально-економічної сутності, що дозволило визначити зміст розвиваючої функції, встановити основні об’єкти розвитку та сформулювати сутність людиноорієнтованого характеру процесу управління розвитком організації;
визначення категоріального апарату теорії управління розвитком персоналом організації через уточнення соціально-економічної сутності понять, що дозволяє актуалізувати методологічні основи управління розвитком персоналу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні й методологічні положення дисертаційної роботи доведені до рівня конкретних пропозицій і практичних рекомендацій щодо побудови системи та формування організаційно-методичного забезпечення управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України.
До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать такі: концептуальні засади побудови системи управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України; методологічні й методичні основи побудови системи управління креативною активністю персоналу організацій споживчої кооперації України, яка стає джерелом формування її конкурентних переваг; методичні підходи до управління креативним розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України, які мобілізують його креативну активність; практичні рекомендації щодо формування організаційного забезпечення управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України на засадах проектно-орієнтованого підходу; ринковоадаптована модель системи наставництва, за допомогою якої можна підвищити якість управління розвитком персоналу та забезпечити конкурентоздатність споживчої кооперації України в цілому.
Використання даних розробок у практиці діяльності організацій споживчої кооперації України дозволило підвищити якість управління персоналом у цілому та його розвитком зокрема, про що свідчить упровадження наукових результатів на різних рівнях управління споживчою кооперацією України: Укоопспілки (довідка № 132 від 08.04.2012 р.); Полтавської обласної спілки споживчих товариств (довідка № 45 від 04.06.2012 р.); Чернігівської обласної спілки споживчих товариств (довідка № 56 від 10.06.2011 р.); Черкаської обласної спілки споживчих товариств (довідка № 43 від 15.05.2012 р.); Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств (довідка № 58 від 07.02. 2012 р.).
Наукові ідеї та методичні підходи, що викладені у дисертації, впроваджено у навчальний процес ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» під час викладання курсів «Управління персоналом», «Управління персоналом в туристичному бізнесі», «Менеджмент персоналу», «Методологія та організація наукових досліджень», «Основи менеджменту» для студентів галузі знань «Менеджмент та адміністрування» (довідка № 27 від 12.05.2012 р.)
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним завершеним науковим дослідженням. Наукові положення, розробки, висновки і рекомендації, винесені на захист, автор одержав самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї та положення, що належать автору.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційної роботи доповідались і схвалені на 19 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, у тому числі на Міжнародній науково-практичній конференції «Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти» (Полтава, 2008 р., 2009 р., 2010 р., 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Формирование инновационной системы экономики и образования в условиях глобализации» (Воронеж, 2008 р.); VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: освітній вимір» (Полтава, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Споживча кооперація ХХІ століття: уроки трансформаційних реформ і перспектив розвитку» (Полтава, 2008 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності» (Сімферополь−Ялта, 2009 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Настоящи постижения на европейската наука» (Софія, 2009 г.); Ювілейній міжнародній науковій конференції «Розвиток продуктивних сил України: від В. І. Вернадського до сьогодення» (Київ, 2009 р.); Третій міжнародній науково-практичній конференції учених і спеціалістів «Теория и практика предпринимательской деятельности» (Сімферополь, 2009 р.); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія розвитку України у глобальному середовищі» (Сімферополь–Ялта, 2009); Першій всеукраїнській науковій веб-конференції молодих учених «Особенности развития регионов в новых экономических условиях» (Ялта, 2010); міжнародній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів «Теория и практика инновационного развития кооперативного образования и науки» (Белград, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференція «Структурні зміни в економіці та освіті під впливом інформаційно-комунікаційних технологій» (Полтава, 2010 р.); Першій міжнародній науково-практичній конференції «Управление развитием предпринимательства в современных условиях» (Севастополь, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Споживча кооперація України: історичний досвід, сучасний розвиток, стратегічні орієнтири» (Київ, 2010 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції розвитку світової економіки» (Харків, 2010 р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розвитку економічної кібернетики» (Київ, 2010).
Публікації. Положення та найвагоміші результати дисертаційної роботи опубліковано в 44 наукових працях загальним обсягом 70,04 друк. арк., у тому числі у 1 одноосібній монографії (28,9 друк. арк.), 3 колективних монографіях, 25 статтях у наукових фахових виданнях (5 – у співавторстві), 2 наукових праць в інших виданнях, 14 публікацій у матеріалах конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 459 найменувань, 65 додатків, викладених на 142 сторінках. Основний зміст роботи викладено на 408 с. Робота містить 25 таблиць, 58 рисунків, серед них – 5 таблиць та 14 рисунків розміщені на 19 окремих сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі комплексного дослідження теоретико-методологічних засад управління розвитком персоналу організацій як соціально-економічних систем наведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове вирішення актуальної науково-практичної проблеми управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України на підставі розробки її методологічних і практичних компонентів.
У результаті проведених досліджень отримано такі висновки:
1. Систематизовано наукові погляди представників економічної теорії, засновників концепції людського розвитку та концепції людського капіталу на розвиток систем і людини, завдяки чому було встановлено взаємозв’язок між їх розвитком і визначено основні напрями підвищення ефективності впливу розвитку людини на розвиток систем, у першу чергу за рахунок нарощення інвестицій в освіту та професійну підготовку. Доведено, що усвідомлення істинного місця людини в суспільстві, погляд на працівників як на сукупність типологічно різних особистостей можливий лише поза суто економічними або техніко-економічними межами, у синтезі з філософією, соціологією, психологією, управлінням та іншими науками про людину.
2. Ґрунтуючись на дослідженнях у сфері розробки теорії «нової економіки», встановлено, що основною «першопричиною» її створення, розвитку і багатства є креативно-емоційний інтелект, яким володіє талановита й інтелектуально розвинена людина. Підтвердженням цього є виявлені й описані в роботі характерні риси «нової економіки», а саме: її загальний продукт, багатство є результатом використання знання або, точніше, інтелекту; перехід на нові, наукоємні технології; дематеріалізація продукту, який створюється; зростання значимості знань і пов’язаних з цим нових інформаційних технологій; віртуалізація фінансової сфери економіки; зміни характеру і структури праці від виконавчо-репродуктивного до інтелектуально-інноваційного; зміни на ринку праці; зміни у теорії і практиці менеджменті; динамізм розвитку економіки.
3. З’ясовано сутнісну характеристику категорії «розвиток». Ґрунтуючись на результатах дослідження підходів до формування сутності даної категорії, через внесення доповнень до класифікації суперечностей і впливів, яким піддається система і які є джерелами її розвитку, розширено перелік видів розвитку та принципів управління розвитком соціально-економічних систем за рахунок введення принципів інноваційної і креативної спрямованості розвитку, унікальності та залежності управління розвитком. Сформульовано авторський погляд на визначення сутності розвитку соціально-економічних систем як постійного, незворотного, цілеспрямованого, закономірного процесу, який відбувається у просторі й часі, ґрунтується на відповідних принципах, є керованим, і внаслідок якого за рахунок у першу чергу якісних змін у складі, структурі та способах функціонування системи відбувається зміна вектора її розвитку та досягається поставлена мета, а його унікальність залежить від рівня розвитку людей, від їх креативно-емоційного інтелекту та здатності проявляти креативну та інноваційну активність. Запропоновано, застосовуючи дане визначення розвитку до конкретних організацій, які одночасно є відкритими соціально-економічними системами, вважати, що унікальність розвитку організацій буде залежати від рівня розвитку персоналу, який є їх головним елементом.
4. Узагальнено теоретичні засади управління розвитком організації, що дозволило з’ясувати її соціально-економічну сутність і уточнити структуру. Запропоновано уточнений перелік основних функції організації і з’ясовано роль людини і персоналу в її функціонуванні, розвитку й управлінні. Окремо виділено функцію розвитку та визначено її сутність. Запропоновано виділити такі об’єкти розвитку в організації: суб’єкти управління; керуючу систему і її організаційну структуру; технології управління; загальні властивості, головні характеристики, які визначають можливості організаційної системи; оргструктури управління, які забезпечують процес розвитку; конкретні управлінські дії і функції управління з акцентом на освоєння нових функцій, які орієнтовані на розвиток організації; професійні, ділові й особистісні компетентності персоналу, що дозволило актуалізувати теоретичні і методологічні основи управління розвитком персоналу організації.
5. Визначено категоріальний апарат теорії управління персоналом організацій через уточнення соціально-економічної сутності низки категорій і понять, які дозволяють розкрити зміст процесу управління розвитком персоналу, а саме: «управління розвитком організації», «організаційний розвиток», «персонал», «управління персоналом», «розвиток персоналу», «управління розвитком персоналу», «розвиваюче середовище», «креативна активність», «креативний розвиток», «талант», «управління талантами», «кар’єра», «кар’єрний розвиток персоналу», «наставництво», «коучинг». Обґрунтовано доцільність подальшої розробки категоріального апарату теорії управління розвитком персоналу за рахунок формулювання змісту такого поняття як «особистісний потенціал» і поступового переходу до більш точного його визначення - «особистісний потенціал функціонування і розвитку» та його складових, зокрема креативного потенціалу і відповідно «креативного розвитку персоналу» та «управління креативним розвитком персоналу».
6. Актуалізовано методологічні основи управління розвитком персоналу організації через уточнення переліку відповідних принципів та функцій. Доведено, що управління розвитком персоналу має ґрунтуватися на принципах цілеспрямованості, системності, науковості, оптимальності, послідовності процесу управління розвитком персоналу, балансу відповідальності та повноважень, поєднанні особистих і колективних інтересів з інтересами організації, дотриманні морально-етичних норм, а серед специфічних функцій управління персоналом має бути виділена функція розвитку, яка забезпечує його планування, організацію, мотивацію і контроль. Доведено доцільність формування нової наукової дисципліни – персоналінноватики як вчення про створення новацій у сфері управління персоналом, їх оцінку, сприйняття спільнотою, освоєння і використання на практиці з метою формування умов для постійного розвитку організації через розвиток її персоналу, що дозволить удосконалити процес управління розвитком персоналу через створення відповідної системи методів.
7. Проаналізовано сучасний стан управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України, що дозволило виділити основні недоліки в існуючій системі та процесі управління розвитком персоналу. Уточнено сутність і доведено, що термін «організація» у контексті споживчої кооперації можна використовувати у широкому і вузькому значенні.
Дослідження генезису споживчої кооперації України на ґрунті теорії «життєвого циклу організації» підтвердило, що на даний час вона знаходиться на етапі відновлення. Встановлено, що з метою подальшого розвитку споживчої кооперації першочергово слід вирішувати ті проблеми, які виникли внаслідок недостатньої уваги з боку керівництва саме до розвитку її кадрового потенціалу. Вказано на доцільність розробки відповідних концептуальних засад з удосконалення системи управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації та формування його організаційно-методичного забезпечення.
8. Обґрунтовано концептуальні засади з побудови системи управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України, в основі яких лежить принцип стратегічної спрямованості та наскрізності функції управління розвитком персоналу на всіх рівнях її ієрархії та сформульоване визначення сутності поняття «персонал організації споживчої кооперації», що дозволило виокремити цілі розвитку персоналу та розробити перелік заходів з їх реалізації. Запропоновано визначати основні завдання щодо управління розвитком персоналу з погляду організації і з погляду особистості, що дозволило розробити загальну структуру розвитку персоналу та виділити основні види його професійно-особистісного розвитку: профорієнтаційно-адаптаційний; професійний; кар’єрний і креативний. Визначено основні етапи та напрями професійно-особистісного розвитку персоналу організацій споживчої кооперації.
Сформовано і запропоновано загальну структуру системи управління персоналом організацій споживчої кооперації і доведено, що в її основі має бути підсистема управління його розвитком, складовими якої є: управління профорієнтаційною та адаптаційною роботою з персоналом, управління професійною підготовкою персоналу, управління роботою з резервом персоналу, управління кар’єрою персоналу, управління креативною активністю персоналу.
9. Сформовано ринкову парадигму управління креативною активністю персоналу організацій споживчої кооперації України, що притаманна талановитим і розвиненим людям, які володіють здатністю до творчості і такої діяльності, яка сприяє самореалізації, самовираженню особистісних потреб людини; формуванню особливого творчого стилю її життя; є джерелом вищої форми задоволення потреб людини; особливим мотивом її дій, який збігається з процесом самореалізації людини і забезпечує її розвиток, розвиток окремої організації і системи споживчої кооперації в цілому, що, у свою чергу, сприяє розвитку і прогресивному руху людства.
Обґрунтовано доцільність створення відповідної системи управління креативною активністю, складовою якої має бути система управління талантами та доведено, що орієнтація споживчої кооперації на управління талантами є джерелом для формування її конкурентних переваг. Розроблено систему наукових принципів управління талантами та, ґрунтуючись на основних етапах життєвого циклу таланту в організації, запропоновано складові відповідної системи, сформовано систему методів управління талантами.
10. Удосконалено методичні засади управління кар’єрним розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України, ґрунтуючись на тому, що кар’єрний розвиток − це зміна якісних характеристик людини (персоналу організації) у процесі освоєння нею соціального простору (якщо мова йде про міжорганізаційний кар’єрний розвиток) або її експансії в організаційному просторі конкретної організації (якщо мова йде про внутріорганізаційний кар’єрний розвиток) і запропоновано динамічну мотиваційну модель управління кар’єрою, яка дозволяє вирішувати питання побудови й дослідження моделей розвитку персоналу за умов врахування як інтересів окремої людини, так і інтересів організації.
11. Сформовано організаційне забезпечення управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України на засадах проектно-орієнтованого підходу. Сформульовано авторське бачення сутності проекту і запропоновано модель управління проектом з розвитку персоналу відповідно до етапів його життєвого циклу, зазначені конкретні цілі і завдання, види робіт, ключові навички і вміння менеджерів та інструменти по кожному етапу, що дозволило розробити структуру та визначити функції Центру інноваційного розвитку персоналу як організаційної форми реалізації проектно-орієнтованого підходу – усе це сприяє впровадженню персоналінновацій у процес управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України.
12. Ґрунтуючись на визначенні та аналізі якісних ознак нового типу працівника розроблено методичні підходи до управління креативним розвитком персоналу організацій споживчої кооперації. Запропоновано використовувати за методологічну основу для формування концепції та системи методів управління креативним потенціалом і креативним розвитком персоналу розроблену модель поведінки людини в «новій економіці» – модель «креативної людини», основними складовими якої є: цілі (творчий успіх, самореалізація); цінності (знання); мотиви (зростання якості життя); потреби (безперервний розвиток); здібності (інтелектуальні, адаптивність, освітня мобільність, креативність, інновативність, партнерство); інтереси (інновації); спрямованість активності людини (інтелектуальна, інтенсивна, креативна).
13. Обґрунтовано ринковоадаптовану модель системи наставництва у споживчій кооперації, яка ґрунтується на комплексному підході, з огляду на це наставництво варто розглядати як систему, процес і інформаційну послугу. Встановлено цілі, суб’єкти, об’єкти системи наставництва та його структуру, яка включає в себе адаптаційне, кар’єрне наставництво, майстер-наставництво і наставництво як елемент корпоративної культури та охарактеризовано їх сутність. Визначено підходи до організації системи наставництва в споживчій кооперації, формування її документального забезпечення та мотивації суб’єктів, що дає змогу за умов безперервного співробітництва між наставником і особою, яку наставляють, через передачу знань, навичок і інформації забезпечувати постійний розвиток як персоналу, так і організації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аббасов А. Ф. Соотношение категории и принципов системно-целостной проблематики / А. Ф. Аббасов. – Баку : 1987. – 117 с.
2. Аверьянов А. Н. Системное познание мира: Методологические проблемы / А. Н. Аверьянов. – М. : Политиздат, 1985. – 263 с.
3. Автономов В. С. Модель человека в экономической науке / В. С. Автономов. – СПб. : Экономическая школа, 1998. – 230 с.
4. Аистова М. Д. Реструктуризация предприятий: вопросы управления. Стратегия, координация структурных параметров, снижение сопротивления преобразованиям / М. Д. Аистова. – М. : Альпина Паблишер, 2002. – 287 с.
5. Акофф Р. Акофф о менеджменте / Р. Акофф ; пер. с англ., под ред. Л. А. Волковой. – СПб. : Питер, 2002. – 448 с. – (Серия «Теория и практика менеджмента»).
6. Александров А. Г. Оптимальные и адаптивные системы / А. Г. Александров. – М. : Высшая школа, 1989. – 234 с.
7. Алексеев Н. С. Изменения для стабильности / Н. С. Алексеев // Менеджмент в России и за рубежом. – 1999. – № 2. – С. 12–14.
8. Алексеев П. В. Философия : [учебник] / П. В. Алексеев, А. В. Панин. – М. : ПБОЮЛ, 2001. – 608 с.
9. Амінова О. В. Соціально-ціннісний зміст економічної діяльності людини / О. В. Амінова : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії (філософські науки)» / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. – К., 2010. – 17 с.
10. Анатомия кризисов / Арманд А. Д., Люри Д. И., Жерихин В. В. [и др.] ; отв. ред. В. М. Котляков ; РАН, Ин-т географии. – М. : Наука, 1999. – 238 с.
11. Андреев В. И. Саморазвитие творческой конкурентоспособной личности менеджера / В. И. Андреев. – Казань : СКАМ. – 1992. – 207 с.
12. Андрушків Б. М. Основи менеджменту: методологічні положення та прикладні механізми. – 2-е вид., перероб. і допов. / Б. М. Андрушків, О. Є. Кузьмін. – Тернопіль : Лілея, 1997. – 292 с.
13. Ансоф И. Стратегическое управление / И. Ансоф. – М. : Экономика, 1989. – 519 с.
14. Антикризисное управление : [учебник] / под ред. Э. М. Короткова. – М. : ИНФРА-М, 2000. – 432 с.
15. Аптер М. Кибернетика и развитие / М. Аптер. – М. : Мир, 1967. – 148 с.
16. Арджирис К. Организационное научение / К. Арджирис. – М. : ИНФРА-М, 2004. – 563 с.
17. Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами / М. Армстронг ; пер. с англ. под ред. С. К. Мордвина. – 10-е изд. – СПб. : Питер, 2009. – 848 с.
18. Артемов Ю. М. Материальное стимулирование в системе финансовых отношений / Ю. М. Артемов, Карастелин С. А. – М. : Финансы и статистика, 1988. – 190 с.
19. Арчибальд Р. Управление высокотехнологичными программами и проектами / Р. Д. Арчибальд ; пер. с англ. Мамонтова Е. В. ; под ред. Баженова А. Д., Арефьева А. О. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Компания АйТи, 2004. – 472 с.
20. Афанасьев В. Г. Общество: системность, познание и управление / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1981. – 432 с.
21. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1980. – 368 с.
22. Афанасьев Н. В. Управление развитием предприятия : [монография] / Н. В. Афанасьев, В. Д. Рогожин, В. И. Рудыка. – Х. : Изд. Дом «ИНЖЭК», 2003. – 184 с.
23. Аширов Д. А. Трудовая мотивация : [учеб. пособие] / Д. А. Аширов. – М. : Т. К. Велби, Проспект, 2005. – 448 с.
24. Бабенко С. Г. Споживча кооперація України: етапи встановлення, тенденції, сучасні пріоритети розвитку / С. Г. Бабенко // Вісті Центральної спілки споживчих товариств Укураїни. Діловий випуск. – 2006. – 20 жовт. – С. 24.
25. Бабенко С. Г. Сучасні тенденції і пріоритети розвитку споживчої кооперації України / С. Г. Бабенко // Споживча кооперація України: історичний досвід, сучасний розвиток, стратегічні орієнтири : [матеріали наук.-практ. конф.]. – К. : Вісті ЦССТУ. – 2006. – № 43 (752). – С. 4–5.
26. Бабенко С. Г. Українська кооперативна ідея в загальноєвропейському контексті / С. Г. Бабенко, С. Д. Гелей. – К. : Вісті ЦССТУ, 2003. – 160 с.
27. Бабинцева Н. С. Мировая экономика : [учеб. пособие для вузов] / Н. С. Бабинцева. – СПб. : СПбГУ, 2003. – 392 с.
28. Бажин И. И. Исследование систем управления : [компакт-учеб.] / И. И. Бажин. – Х. : Консум, 2004. – 336 с.
29. Базаров В. А. Капиталистические циклы и восстановительный процесс хозяйства СССР / В. А. Базаров. – М. ; Л. : Госиздат, 1927. – 198 с.
30. Базилевич Л. А. Автоматизация организационного проектирования / Л. А. Базилевич. – Л. : Машиностроение, 1989. – 176 с.
31. Бакирова Г. Х. Управление человеческими ресурсами / Г. Х. Бакирова. – СПб. : Речь, 2003. – 152 с.
32. Балабан П. Ю. Історичні аспекти розвитку споживчої кооперації України : текст лекції / П. Ю. Балабан, М. В. Аліман. – Полтава : РВВ ПУСКУ, 2004. – 37 с.
33. Балабан П. Ю. Підприємницька діяльність у споживчій кооперації : теоретичні аспекти / П. Ю. Балабан, А. Ю. Рутгайзер // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. Серія «Економічні науки». – 2004. – № 1 (11). – С. 69–73.
34. Балабанова Л. В. Управління персоналом : [навч. посіб.] / Л. В. Балабанова, О. В. Сардак. – К. : ВД «Професіонал», 2006. – 512 с.
35. Баранов М. В. Изменение структур конечного общественного продукта главных капиталистических стран / М. В. Баранов. – М. : [б. и.], 1976. – 268 с.
36. Беккер Г. Человеческий капитал (главы из книги). Воздействие на заработки инвестиций и человеческий капитал / Г. Беккер // США: экономика, политика, идеология. 1993. – № 11. – С. 109–119.
37. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: опыт социального погнозирования : [пер. с англ.] / Д. Белл. – М. : Academia, 1999. – 956 с.
38. Беляев А. А. Системология организации : [учеб. пособие] / А. А. Беляев, Э. М. Коротков. – М. : ИНФРА-М, 2000. – 182 с.
39. Беляцкий Н. П. Управление персоналом / Н. П. Беляцкий. – Минск : ИП «Экоперспектива», 2000. – 320 с.
40. Бельская Е. Г. Системы управления персоналом : [учеб. пособ.] / Е. Г. Бельская. – Обнинск : ИАТЭ, 1997. – 77 с.
41. Берг Д. Б. Эволюционный подход в управлении: теория и практика / Д. Б. Берг, П. М. Титов, Г. В. Токарева. – М. : Экономика, 1991. – 324 с.
42. Березін О. В. Продовольчий ринок України. Теоретико-методологічні засади формування і розвитку : [монографія] / О. В. Березін. – К. : Центр учбової літератури, 2008. — 184с.
43. Березін О. В. Економіка підприємства : [навч. посіб.] / О. В. Березін, Л. М. Березіна, Н. В. Бутенко. – К. : Знання, 2009. — 390с.
44. Березин И. С. Краткая история экономического развития / И. С. Березин. – М. : Рус. делов. лит., 1999. – 281 с.
45. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры / Э. Берн. – М. : Прогресс, 1988. – 400 с.
46. Берталанфи Л. Общая теория систем – обзор проблем и результатов / Л. Берталанфи // Системные исследования : [ежегодник]. – М. : [б. и.], 1969. – 437 с.
47. Библиотека управляющего персоналом: мировой опыт. Менеджмент человеческих ресурсов: Обзорная информация / сост. В. И. Яровой ; под ред. Г. В. Щекина. – К. : МАУП, 1995. – 104 с.
48. Бир С. Кибернетика и управление производством / С. Бир. – М. : Наука, 1965. – 391 с.
49. Бланк И. А. Эффективность взаимосвязи трудовых и материальных ресурсов торговли / И. А. Бланк. – К. : Вища школа, Головное изд-во, 1989, – 216 с.
50. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / Блауг М. ; пер. с англ. Любимова Л. Л. – М. : Дело Лтд, 1994. – 720 с.
51. Богатирьов І. О. Управління розвитком підприємства (за матеріалами малих підприємств меблевої промисловості України) : автореф. дис. канд. екон. наук : спец. 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємствами» / Європейський ун-т фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу. – К., 2004. – 22 с.
52. Богданов А. А. Тектология. Всеобщая организационная наука : в 2 кн. / А. А. Богданов. – М. : Экономика, 1989. – Кн. 1. – 306 с.
53. Богиня Д. П. Основи економіки праці : [навч. посіб.] / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова. – К. : Знання-Прес, 2000. – 313 с.
54. Бодди Д. Ос¬но¬вы менеджмент : [пер. с англ.] / Д. Бодди, Р. Пейтон ; под ред. Ю. Н. Каптуревского. – СПб. : Питер, 1999. – 816 с.
55. Большаков А. С. Современный менеджмент: теория и практика / А. С. Большаков, В. И. Михайлов. – 2-е изд. – СПб. : Питер, 2002. – 416 с. – (Серия «Теория и практика менеджмента»).
56. Большая советская энциклопедия. В 30 т. Т. 30 / гл. ред. А. М. Прохоров. – 3-е изд. – М. : Советская Энциклопедия, 1975. – 632 с.
57. Большая советская энциклопедия. В 30 т. Т. 21 / гл. ред. А. М. Прохоров. – 3-е изд. – М. : Советская Энциклопедия, 1975. – 640 с.
58. Большой экономический словарь / под ред. А. Н. Азрилияна. – 2-е изд. доп. и перераб. – М. : Ин-т новой экономики, 1997. – 864 с.
59. Борисенко О. А. Керуючі системи : [навч. посіб.] / О. А. Борисенко. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 216 с.
60. Борисова Л. Г. Организационный дизайн: современные концепции управления : [учеб. пособие] / Л. Г. Борисова. – М. : Дело, 2003. – 400 с.
61. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV–XVIII вв. // Время мира / Ф. Бродель ; пер. с фр. Л. Е. Кубеля. – М. : Весь мир, 2007. – Т. 3. – 752 с.
62. Бурков В. Н., Заложнев А. Ю., Новиков Д. А. Теория графов в управлении организационными системами / В. Н. Бурков, А. Ю. Заложнев, Д. А. Новиков. – М. : Синтег, 2001. – 124 с.
63. Вайсбург В. А. Организация оплаты труда в странах с развитой рыночной экономикой / В. А. Вайсбург. – Самара : СГЭА, 1996. – 94 с.
64. Ваніловський М. Українська кооперація: вимоги сьогодення і перспективи / Ваніловський М. // Вісті Центральної спілки споживчих товариств України. Діловий випуск. – 2006. – 1 груд. – С. 33.
65. Василенко В. О. Антикризове управління підприємством : [навч. посіб.] / В.О. Василенко. – К. : ЦУЛ, 2003. – 504 с.
66. Вебер М. Избранное. Образ общества : [пер. с нем.] / М. Вебер. – М. : Юрист, 1994. – 704 с.
67. Веблен Т. Теория праздного класса / Т. Веблен ; пер. с англ. под общ. ред. д.е.н. В. В. Мотылева. – М. : Прогресс, 1992. – 367 с.
68. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь : Перун, 2003. – 1440 с.
69. Верховцев А. В. Заработная плата / А. В. Верховцев. – М. : ИНФРА-М, 1998. – 136 с.
70. Веснин В. Р. Практический менеджмент персонала : [пособие по кадровой работе] / В. Р. Веснин. – М. : Юристъ, 1999. – 504 с.
71. Винер Н. Кибернетика и общество / Н. Винер. – М. : Иностр. лит., 1958. – 200 с.
72. Виханский О. С. Менеджмент: человек, стратегия, организация, процесс / О. С. Виханский, А. Н. Наумов. – М. : Изд-во МГУ, 1995. – 416 с.
73. Вовканич С. Інформаційна парадигма регіональних суспільних систем інноваційного типу / С. Вовканич, Л. Семів. – Львів : ІРД НАН України, 2005. – 100 с.
74. Вовканич С. Людський вимір інноваційного потенціалу розвитку: глобальний і регіональній аспекти / С. Вовканич, Х. Копистянська // Регіональна економіка. – 2002. – № 3. – С. 25–40.
75. Войченко Е. Г. Планирование и организация работы отдела кадров / Е. Г. Войченко. – К. : Вища школа, 1981. – 271 с.
76. Володькіна М. В. Стратегічний менеджмент / М. В. Володькіна. – К. : Знання-Прес, 2002. – 148 с.
77. Галенко В. П. Управление персоналом и стратегия предприятия / В. П. Галенко. – СПб. : Изд-во СПбУЭФ, 1994. – 268 с.
78. Гармашев А. А. Организационный и кадровый аудит / А. А. Гармашев, В. М. Захаров. – Белгород : Изд-во Белгор. центра соц. технологий, 1998. – 125 с.
79. Гвишиани Д. М. Диалектика развивающихся систем, развитие и управление / Д. М. Гвишиани // Системные аспекты концепции развития. Выпуск 4. – М. : ВНИИСИ, 1985. – С. 5–13.
80. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук. Т. 1 : Наука логики / Г. В. Ф. Гегель. – М. : Мысль, 1974. – 452 с.
81. Геєць В. Нестабільність та економічне зростання / В. Геєць. – К. : Ін-т економ. прогнозув., 2000. – 344 с.
82. Гелбрейт Дж. К. Экономические теории и цели общества / Дж. К. Гелбрейт. – М. : Прогресс, 1976. – 326 с.
83. Генкин Б. М. Экономика и социология труда : [учеб. для вузов] / Б. М. Генкин. – М. : Изд. группа «Норма-Инфора-М», 1998. – 384 с.
84. Герасимов Б. Н. Менеджмент персонала : [учеб. пособие] / Б. Н. Герасимов, В. Г. Чумак, Н. Г. Яковлева. – Ростов н/Д : Феникс, 2003. – 448 с.
85. Герасимчук В. Г. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, ефективність : [монографія] / В. Г. Герасимчук. – К. : Вища школа, 1995. – 167 с.
86. Гибсон Дж. Л. Организации: поведение, структура, процессы : [учеб. для вузов] : [пер. с англ.] / Джеймс Л. Гибсон, Джон Иванцевич, Джеймс Доннели. – 8-е изд. – М. : ИНФРА-М, 2000. – 662 с.
87. Глейк Дж. Хаос. Создание новой науки / Дж. Глейк. – СПб. : Амфора, 2001. – 398 с.
88. Глухов В. В. Экономика знаний / В. В. Глухов, С. Б. Коробко, Т. В. Маринина. – СПб. : Питер, 2003. – 528 с.
89. Голянд И. Л. Менеджмент: управление персоналом : [учеб. пособие] / И. Л. Голянд. – Красноярск : Краснояр. гос. техн. ун-т., 1997. – 60 с.
90. Горбатенко В. Стратегія модернізації: Україна і світ на зламі тисячоліть / В. Горбатенко. – К. : Академія, 1999. – 33 с.
91. Господарський кодекс України [Електронний ресурс] : № 436-Іv від 16 січ. 2003 р. – Режим доступу : http://www: zakon.rada.gov.ua. – Заголовок з титулу екрана.
92. Грин Э. Креативность в паблик рилейшнз. – 2-е изд. / Э. Грин ; пер. с англ. под ред. А. Н. Андреевой. – СПб. : Изд. Дом «Нева», 2004. – 256 с.
93. Грішнова О. А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки : [монографія] / О. А. Грішнова. – К. : Т-во «Знання», КОО, 2001. – 254 с.
94. Гроф С. Революция сознания: Трансатлантический диалог / С. Гроф, Э. Ласло, П. Рассел ; пер. с англ. М. Драчинского. – М. : АСТ, 2004. – 248 с.
95. Губко М. В. Теория игр в управлении организационными системами / М. В. Губко, Д. А. Новиков. – М. : Синтег, 2002. – 139 с.
96. Давтян Н. А. Принципы моделирования развивающихся систем : системные аспекты концепции развития : [сб. тр.] / Н. А. Давтян. – М. : ВНИИСИ, 1985. – С. 76–83.
97. Данилевский Н. Я. Россия и Европа / Н. Я. Данилевский. – М. : Книга, 1991. – 514 с.
98. Державна служба статистики України [Електронний ресурс] : - Режим доступу : http : // www. ukrstat. gov. ua. – Заголовок з титулу екрану
99. Десслер Г. Управление персоналом : [учеб. пособие] / Г. Десслер ; пер. с англ. под общ. ред. Ю. В. Шленова. – М. : Бином, 1997. – 432 с.
100. Длинные волны: научно-технический прогресс и социально-экономическое развитие / С. Ю. Глазьев, Г. И. Микерин, Г. Д. Ковалева [и др.] ; под ред. П. Н. Тесли и С. В. Казанцева ; Ин-т экономики и организации промышленного производства СО АН СССР ; Академия наук СССР, Сибирское отделение, Ин-т экономики и организации промышленного производства СО АН СССР. – Новосибирск : Наука : Сибирское отделение, 1991. – 224 с.
101. Дмитренко Г. А. Стратегический менеджмент: целевое управление персоналом организации / Г. А. Дмитренко. – К. : МАУП, 2008. – 188 с.
102. Доклад Конференции Организации Объединенных Наций по окружающей среде и развитию, 3–14 июня 1992 г. Т. 1. – Рио-де-Жанейро, 1992. – 253 с.
103. Доклад о развитии человека 2007/2008. Борьба с изменениями климата: человеческая солидарность в разделенном мире : [пер. с англ.]. – М. : Весь Мир, 2007. – 400 с.
104. Долгов С. И. Глобализация экономики. Новое слово или новое явление / С. И. Долгов. – М. : Экономика, 1998. – 378 с.
105. Дорф Р. Современные системы управления / Р. К. Дорф, Р. Х. Бишоп ; пер. с англ. Б. И. Копылова. – М. : Лаборатория Базовых знаний, 2004. – 832 с.
106. Друкер П. Ф. Энциклопедия менеджмента : [пер. с англ.] / П. Ф. Друкер. – М. : И. Д. Вильямс, 2008. – 432 с.
107. Дюков И. И. Стратегия развития бизнеса. Практический поход / И. И. Дюков. – СПб. : Питер, 2008. – 236 с. : ил. – (Серия «Владельцы бизнеса»).
108. Дятлов С. А. Основы теории человеческого капитала / С. А. Дятлов. – СПб. : Изд-во Спб УЭФ, 1994. – 160 с.
109. Егоршин А. П. Управление персоналом : [учеб. для вузов]. – 3-е изд. / А. П. Егоршин. – Н. Новгород : НИМБ, 2001. – 702 с.
110. Ермаков Н. С. Модели репутации и норм деятельности / Н. С. Ермаков, А. А. Иващенко, Новиков Д. А. – М. : ИПУ РАН, 2005. – 67 с.
111. Ерохина Е. А. Развитие национальной экономики: системно-самоорганизационный подход / Е. А. Ерохина. – Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1999. – 160 с.
112. Ефремов В. С. Семь граней современного менеджмента / В. С. Ефремов // Менеджмент в России и за рубежом. – 1997. – Июль – август. – С. 3–13.
113. Єременко В. Г. Основи соціальної економіки. Популярний курс / В. Г. Єременко. – К. : МАУП, 1997. – 168 с.
114. Єсінова Н. І. Економіка праці та соціально-трудові відносини : [навч. посіб.] / Н. І. Єсінова. – К. : Кондор, 2004. – 432 с.
115. Жигалов В. Т. Основи менеджменту і управлінської діяльності : [навч. посіб.] / В.Т. Жигалов, Л. М. Шимановська. – К. : Вища школа, 1994. – 223 с.
116. Забродский В. А. Развитие крупномасштабных экономико-производственных систем / В. А. Забродский, Н. А. Кизим. – Х. : Бизнес-Информ, 2000. – 72 с.
117. Завадський Й. С. Менеджмент. У 2 т. Т. 2 : [підруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл.]. – К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2002. – 640 с.
118. Завадський Й. С. Менеджмент = Management . У 3 т. Т. 1. – 3-е вид., допов. – К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2001. – 542 с.
119. Задачи управления в социальных и экономических системах / В. Н. Бурков, И. В. Буркова, И. А. Гордидзе [и др.]. – М. : Синтег, 2005. – 256 с.
120. Зайцев Ю. К. Соціалізація економіки України та системна трансформація суспільства: методологія і практика : [монографія] / Ю. К. Зайцев. – К. : КНЕУ, 2002. – 188 с.
121. Закс С. Эволюционная теория организации / С. Закс // Проблемы теории и практики управления. – 1998. – № 1. – С. 9–13.
122. Звіт про світовий розвиток: Важке завдання розвитку. – К. : Абрис, 1994. – 253 с.
123. Зеленцова Л. С. Механизм развития управления производством : [монографія] / Л. С. Зеленцова. – М. : ГАУ, 1993. – 130 с.
124. Зудикова Ю. В. О природе противоречий / Ю. В. Зудикова, Е. Н. Романова // Філософія людини: Природа. Суспільство. Наука : зб. філос. пр. молодих вчених Донецького національного технічного університету. – Донецьк : ДонНТУ, 2008. – С. 92–96.
125. Иванов Ю. Б. Конкурентоспособность предприятия в условиях формирования рыночных отношений : [монография] / Ю. Б. Иванов. – Х. : РИО ХГЭУ, 1997. – 248 с.
126. Иванцевич Дж. Человеческие ресурсы управления. Основы управления персоналом / Дж. Иванцевич, А. А. Лобанова. – М. : Дело, 1993. – 302 с.
127. Иващенко А. А. Механизмы финансирования инновационного развития фирмы / А. А. Иващенко, Д. В. Колобов, Д. А.Новиков. – М. : ИПУ РАН, 2005. – 66 с.
128. Игнацкая М. А. Новая экономика: опыт структурно-функционального анализа / М. А. Игнацкая. – М. : Эдиториал УРСС, 2006. – 304 с.
129. Інтернет-сервер офіційного сайта Британського Інституту персоналу (CIPD) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.cipd.co.uk. – Заголовок з титулу екрана.
130. Інтернет-сервер офіційного сайта електронної енциклопедії Вікіпедія. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ru.wikipedia.org/wiki. – Заголовок з титулу екрана.
131. Інтернет-сервер офіційного сайта компанії «Интегративные бизнес-процессы» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://integra-ural.com/2010. – Новая економика. Управление творчеством. – Заголовок з титулу екрана.
132. Інтернет-сервер офіційного сайта компанії «Портсмус консалтинг групп» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.manta.com/cr/mm0sh24/portsmouth-consulting-group. – Заголовок з титулу екрана.
133. Інтернет-сервер офіційного сайта компанії ASTD [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.astd.org/ASTD. – Заголовок з титулу екрана.
134. Інтернет-сервер офіційного сайта компанії Bersin & Associates [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bersin.com. – Заголовок з титулу екрана.
135. Інтернет-сервер офіційного сайта компанії Towerswatson [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.towerswatson.com/united-kingdom/pressWatson Wyatt. – Заголовок з титулу екрана.
136. Інтернет-сервер офіційного сайта Центрального розвідувального управління США [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.cia.gov/library/pablications. – Заголовок з титулу екрана.
137. Інтернет-сервер офіційного сайту компанії Manchester Inc. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://erickson.ru/coaching-in-business/manchester-inc-research.htm – Заголовок з титулу екрана.
138. Історія споживчої кооперації України : [підруч. для студ. коопер. вузів] / М. В. Аліман, С. Г. Бабенко, С. Д. Гелей [та ін.]. – Львів : Ін-т українознавства НАН України, 1996. – 383 с.
139. История экономических учений : [учеб. пособ.] / под ред. В. Автономова, О. Ананьина, Н. Макашевой. – М. : ИНФРА-М, 2001. – 784 с.
140. Каменская В. Г. Социально-психологические основы управленческой деятельности : [учеб. пособие для студентов высш. учеб. завед.] / В. Г. Каменская. – М. : Издат. центр «Академия», 2002. – 60 с.
141. Караваев А. П. Модели и методы управления составом активных систем / А. П. Караваев. – М. : ИПУ РАН, 2003. – 151 с.
142. Кастельс М. Информационная епоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс. – М. : ГУ ВШЭ, 2000. – 237 с.
143. Качество трудового потенциала (Социально-экономический аспект) / отв. ред. М. И. Долишний. – К. : Наукова думка, 1986. – 229 с.
144. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег : [пер. с англ.] / Дж. М. Кейнс. – М. : Гелиос АРВ, 2002. – 352 с. – (Классики экономической мысли. – ХХ век).
145. Классики кейнсианства . В 2 т. T. 1, ч. 1 : Экономические циклы и национальный доход / Э. Хансен ; предисл., сост. А. Г. Худокормов. – М. : Экономика, 1997. – 416 с.
146. Клебанова Т. С. Проблемы адаптации социально-экономических систем в условиях трансформационной экономики / Экономика и кибернетика в начале XXI века : [монография] / Т. С. Клебанова, Е. В. Раевнева, В. Г. Михайленко ; под ред. д.э.н., проф. Задорожного Г. В., к. ф.-м.н., проф. Михайленко В. Г. – Х. : ХНУ, 2005. – 456 с.
147. Клебанова Т. С., Раевнева Е.В. Математические модели трансформационной экономики : [учеб. пособие] / Т. С.Клебанова, Е. В.Раевнева. – Х. : ВД «ИНЖЭК», 2004. – 280 с.
148. Клейнер Г. Б. Эволюция институциональных систем / Г. Б. Клейнер. – М. : Наука, 2004. – 240 с.
149. Климюк Т. А. Совершенствование планирования потребности в робочих кадрах профессий розничной торговли : автореф. дис. на соискание канд. экон. наук : спец. 08.00.05 «Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка» / Климюк Т. А. – К., 1986. – 19 с.
150. Клинов В. Мировая экономика: прогноз до 2050 г. / В. Клинов // Вопросы экономики. – 2008. – № 5. – С. 62–79.
151. Ковалевский М. М. Сочинения : в 2 т. / М. М. Ковалевский. – СПб. : Алетейя, 1997.
Т. 1 : Социология. – 286 с.
Т. 2 : Современные социологи. – 414 с.
152. Козаченко А. В. Управление крупным предприятием : [монографія] / А. В. Козаченко, А. Н. Ляшенко, И. Ю. Ладыко. – К. : Либра, 2006. – 384 с.
153. Колпаков В. Управління розвитком персоналу : теорія і практика / В. Колпаков // Персонал. – 2004. – № 11. – С. 64–69.
154. Компаньен М. Креативный поход в командной работе / М. Компаньен, Д. Нуайе. – М. : Претекст, 2007. – 48 с.
155. Кондратьев Н. Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения : [избр. тр.] / Н. Д. Кондратьев. – M. : Экономика, 2002. – 586 с.
156. Кондратьев Н. Д. Особое мнение. Кн. 1. / Н. Д. Кондратьев. – М. : Наука, 1993. – 709 с.
157. Кондратьев Н. Д. Проблемы экономической динамики / Н. Д. Кондратьев. – М. : Экономика, 1989. – 523 с.
158. Контролювання та регулювання економічного розвитку підприємства: проблеми, методологічні та прикладні аспекти : [монографія] / О. Є. Кузьмін, С. В. Князь, Н. О. Шпак, В. А. Новицький. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2006. – 148 с.
159. Кораблін С. Україна постіндустріальна [Електронний ресурс] / С. Кораблін // Дзеркало тижня. – 2010. – № 4. –– Режим доступу : http://www.dt.ua/2000/2020/68426. – Заголовок з титулу екрана.
160. Корнейчук Б. В. Информационная экономика. / Б. В. Корнейчук. – СПб., Питер, 2006. – 400 с.
161. Корнелиус Н. HR менеджмент: Поиск, подбор, тренинг, адаптация, мотивация, дисциплина, этика : [пер. с англ.] / Н. Корнелиус. – Днепропетровск : Баланс Бизнес Букс, 2005. – 520 с.
162. Костишина Т.А. Ринкова трансформація оплати праці на підприємствах споживчої кооперації України : монографія / Т. А. Костишина. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2004.- 191с.
163. Кочиева Т. Б. Базовые системы стимулирования / Т. Б. Кочиева, Д. А. Новиков. – М. : Апостроф, 2000. – 108 с.
164. Кравченко А. И. Прикладная социология и менеджмент / А. И. Кравченко. – М. : Изд-во МГУ, 1998. – 510 с.
165. Криклий А. С. Формирование кадрового потенциала отрасли: вопросы теории и практики / А. С. Криклий. – К. : ИД «Репро-Графика», 2003. – 284 с.
166. Крівцова Т. О. Організація управління персоналом (на прикладі комерційних банків) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємствами» / Крівцова Т. О. – Х., 2003. – 19 с.
167. Крушельницька О. В. Управління персоналом : [навч. посіб.] / О. В. Крушельницька, Д. П. Мельничук. – Житомир : ЖІТІ, 2002. – 345 с.
168. Курочкин А. С. Организация производства : [учеб. пособие] / А. С. Курочкин. – К. : МАУП, 2001. – 216 с.
169. Курс экономической теории: Общие основы экономической теории. Микроэкономика. Макроэкономика. Основы национальной экономики : [учеб. пособие для студентов вузов ] ; под науч. ред. А. В. Сидоровича. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Дело и сервис, 2007. – 1040 с.
170. Кучин Б. Л. Управление развитием экономических системе: технологичес